НА́ДІБОК, БКА,
На́дібок, бка, м.
1) Кусокъ дерева или желѣза, годный въ дѣло. Мнж. 186.
2) Хозяйственныя принадлежности. на́дібок у піч. Никуда негодная вещь. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 482.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАДІ́БОЧКА, КИ, →← НАДІ́БКА, КИ,